Блог

Препарати нового покоління – безпечна заміна формаліну

За даними Американської асоціації стандартів максимально допустима концентрація формальдегіду в повітрі становить 0,012 мг/л при 25°С. Така концентрація є допустимою лише при контактуванні з розчином не більше 8 годин на добу. Вже при 0,0005% розчині формальдегід викликає подразнення слизових оболонок очей та носа. За даними закордонних вчених концентрація 0,002% є небезпечною для людини і потребує застосування засобів захисту зору та дихання. Максимально допустимі рівні вмісту формальдегіду в повітрі житлових приміщень становлять: ФРН, Нідерланди, Швеція – 0,12 мг/м³; Данія – 0,15 мг/м³; Чехія – 0,1 мг/м³. Згідно з стандартами, розробленими та затвердженими ще в Радянському Союзі, допустима концентрація формальдегіду в повітрі робочої зони на підприємствах становить 0,5 мг/м³.

В Європі,  Російській Федерації та Казахстані використання формаліну з метою дезінфекції в харчовій і переробній промисловості заборонено на державному рівні.

На багатьох підприємствах харчової промисловості для дезінфекції формалін (40% розчин формальдегіду). Його застосування як найпростішого і найуживанішого засобу дезінфекції значно зросло на початку дев’яностих років. Бактерицидні властивості формальдегіду вперше встановлені в 1886 році O. Loew і E. Fischer. На початках формальдегід і препарати на його основі застосовували з метою бальзамування та консервування. Проте, слід пам’ятати, що формальдегід – сильна отрута з подразнюючою дією, що вражає центральну нервову систему (ЦНС), і викликає дистрофічні зміни паренхіматозних органів. Його присутність проявляється подразненнями слизової оболонки очей і верхніх дихальних шляхів навіть при незначному вмісті в повітрі. За ступенем токсичного впливу на організм людини і теплокровних тварин віднесено до групи речовин 2 класу токсичності, що вимагає при його практичному застосуванні дотримання суворих заходів безпеки.

В організмах людини і теплокровних тварин формальдегід  окислюється з утворенням мурашиної кислоти і метилового спирту. При попаданні розчинів формальдегіду всередину в клінічній картині потерпілого спостерігаються симптоми хімічного опіку шлунково-кишкового тракту (блювота кров’ю), токсичний шок. При гострому інгаляційному отруєнні переважають явища ураження кон’юнктиви (сльозотеча, відчуття «різі» в очах) і слизових оболонок дихальних шляхів (першіння в горлі, нежить, чхання, кашель, задишка, ядуха – аж до набряку легенів). При хронічних інгаляційних отруєннях внаслідок тривалого впливу низьких концентрації, як правило, з’являються риніти, фарингіти, емфізема легенів, хронічні бронхіти, пораження ЦНС різного ступеня (психічна збудливість, головні болі, порушення сну, розлад зору, атаксія.). У важких випадках – дифузний токсичний пневмосклероз, ураження печінки (токсичний гепатит) і нирок (олігурія), а також різної тяжкості алергічні явища ФА.

ФА є типовим алергеном, проте свою сенсибілізуючу дію він проявляє по-різному, залежно від режиму інгаляції. При тривалому впливі на шкірні покриви формаліну спостерігали пригнічення секреції шкірних залоз, а в окремих випадках дерматити, описувані, зазвичай як “мокра екзема”. Найчастіше дію формаліну на шкірні покриви проявляється у вигляді місцевої еритеми і появи інфільтратів в місцях аплікації, які можуть супроводжуватися утворенням наривів з поверхневим некрозом, або ж призводять до утворення твердих вузликових потовщень і подальшого розтріскування затверділих поверхонь. Нігті під впливом розчинів формаліну стають коричневими, м’якими і волокнистими.

Формальдегід включений до списку канцерогенних речовин. Небезпека ФА для людини підтверджується повідомленням дослідників про випадки захворювання аденокарциномою порожнини носа. Працівники підприємств, які контактують з розчинами ФА, скаржаться на симптоми подразнення шкіри і слизових оболонок, головні болі, зниження нюху, важке і утруднене дихання.

Найстрашніше те, що на підприємствах харчової промисловості формалін використовується не лише для дезінфекції поверхонь та обладнання. Він виступає дезінфекатаном на технологічних лініях, зокрема в цукрових заводах. Також відомі випадки, коли ця небезпечна речовина контактує з готовим продуктом. Зокрема, перед заморожуванням тушок курей, їх обробляють розчином формальдегіду, який потім потрапить у їжу людей. Враховуючи здатність формаліну накопичуватися в організмі людини, можна передбачити яку загрозу він може нести здоров’ю.

Таким чином, враховуючи те, що формалін внесений до списку канцерогенних речовин, відноситься до 2 класу небезпеки – високотоксичних речовин, негативно впливає на генетичному рівні, репродуктивні органи, дихальні шляхи, очі, шкірний покрив, а також є нейротропним отрутою, необхідно як якнайменше застосовувати його як засіб для дезінфекції на підприємствах харчової промисловості.

Сьогодні у світі проводиться інтенсивний пошук і розробка дезінфікуючих препаратів нового покоління, які б піддавалися повній біодеградації, були безпечні для здоров’я людини і не забруднювали навколишнє середовище. Серед відомих груп дезінфікуючих засобів найбільш ефективними визнані препарати, що містять активний кисень  перекис водню, надоцтову кислоту і надсірчану кислоту (кислота Каро)  та ін.

Фірма Гігієнікс здійснює поставку таких дезінфікуючих засобів виробництва польської фірми Higienix. Зокрема, для дезінфекції поверхонь та приміщення ми рекомендуємо замість формаліну використовувати робочі розчини дезінфікуючого засобу “Гігієнізер”. Основною діючою речовиною в ньому є 30% перекис водню. Препарат безпечний, без запаху, повністю біодеградує, може контактувати з готовим продуктом, не залишаючи в ньому жодних залишків.

В приміщеннях, де немає безпосереднього контакту з готовим продуктом, наприклад, на птахофабриках, в забійних цехах, в пекарнях пропонуємо для дезінфекції приміщень та поверхонь “Біостерид міцний” (діючою речовиною є надоцтова кислота) та “Біопомс” (діюча речовина – надсірчана кислота). Обидва препарати також повністю біодеградують, їх концентрати належать до 3 кладу небезпечних речовин, а робочі розчини – до 4 класу.

Застосування усіх цих препаратів не потребує додаткового устаткування. Робочі розчини готуються безпосередньо перед використанням шляхом додаванням відповідної кількості засобу до питної води при кімнатній температурі з наступним перемішуванням розчину. Для проведення поверхневої дезінфекції можна використовувати городній розпилювач.

Щодо цукрової галузі, то формалін, на жаль, ще досить розповсюджений на українських цукрових заводах. Його використовують при екстрагуванні бурякової стружки для контролювання рівня мікробіологічного стану дифузора. П’ятилітній досвід використання наших препаратів на цукрових заводах дозволяє стверджувати, що вони можуть повністю витіснити формалін з переліку антисептиків, які використовуються в цій галузі.